Здавалося б, наявна нормативна база стосовно РРО має закрити всі питання щодо практики застосування касових апаратів. Та де там! Чи не на кожну РРО-норму припадає по декілька роз’яснень контролерів. Знайомтеся з найсвіжішими, щоб не потрапити у штрафну пастку
Штрих-коди у чеках на алкоголь, розмінна монета у РРО, необхідність пробивати виручку в разі заміни касового апарата та використовувати РРО під час надання інтернет-послуг. ДПС роз’яснила, як застосовувати на практиці норми закону з цих питань. Обговоримо деталі.
1. Чи штрафуватимуть за відсутній штрих-код у чеку на алкоголь та коктейлі
Зі штрих-кодами на алкоголь склалася дивна ситуація. Контролери передбачили в Положенні № 13, що під час продажу алкоголю в касовому чеку слід зазначати обов’язковий реквізит — цифрове значення штрих-коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Норма діє з 1 жовтня і поширюється на чеки РРО, версія внутрішнього програмного забезпечення якого включена до Держреєстру РРО до 01.07.2021, за наявності технічних можливостей.
Згодом контролери зрозуміли безглуздість цієї ідеї і на вебсторінці ДПС роз’яснили, що стаття 3 Закону про РРО не передбачає обов’язку для суб’єктів господарювання зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрих-коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Продавцям алкогольних коктейлів порадили:
…при програмуванні алкогольних напоїв, що є складовими у приготуванні алкогольного коктейлю, забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі одноразово при відкупорюванні тари, в межах приготування першої порції такого коктейлю або продажу алкогольного напою на розлив.
А далі — знову залізний аргумент:
…обов’язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої визначено лише Положенням… № 13.
Виходить, виконувати Положення № 13 не треба?
Ну й висновок:
…з 01 жовтня 2021 року підстав для застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у контролюючих органів не виникне до внесення відповідних змін у законодавстві.
Без коментарів. Єдине, що хочеться запитати у ДПС: чому б не внести правки до Положення № 13 і не прибрати цей неоднозначний реквізит? Можливо, згодом за його відсутність таки штрафуватимуть? Тож знову запитань більше, ніж відповідей.
2. Як вносити до РРО та програмного РРО розмінну монету
Що таке розмінна монета? Це дрібні кошти, які видаєте покупцям як решту, коли вони розраховуються готівкою. Наявність у касі розмінної монети позитивно впливає на всіх учасників торгівлі:
- продавець виконує встановлені правила;
- касир не ніяковіє, коли бачить банкноту високого номіналу, і не затримує розрахунок;
- покупець не нервує, що не зможе розрахуватися за недорогий товар готівкою.
Суб’єкт господарювання має забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі решти (п. 22 Положення № 148).
Внесення чи видачу готівки на місці розрахунків реєструйте через РРО за допомогою операцій «службове внесення» та «службова видача» (п. 6 розд. III Порядку № 547). Це правило діє, якщо внесення/видача не пов’язана з розрахунковою операцією. За допомогою операції «службове внесення» реєструють суму готівки, яку зберігають на місці розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції після Z-звіту.
Через РРО не проводять видачу готівки, що не пов’язана з розрахунками, якщо така операція проходить після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та/або до виконання операції «службове внесення».
Тож розмінну монету, яку отримали з каси підприємства або зберігаєте з минулого дня на місці розрахунків, проводьте через РРО за допомогою операції «службове внесення». Внесення розмінної монети до РРО/ПРРО підтвердить фіскальний звітний чек (у Z-звіті буде інформація про операцію «службове внесення»).
3. Чи показувати виручку перехідного періоду в новому РРО
Якщо РРО зламався і відремонтувати його вже неможливо, подайте до органу контролю:
- заяву про скасування реєстрації РРО разом з реєстраційним посвідченням;
- звіт про використання КОРО (РК) за формою № ЗВР-1;
- довідку про використані РК у разі використання розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО.
Коли вводите в експлуатацію новий РРО, не потрібно проводити через нього розрахунки за час роботи, коли використовували КОРО, зареєстровану на попередній РРО, що не підлягає ремонту. Тобто «життя» нового РРО треба починати з чистого аркуша.
4. Чи проводити через РРО карткові розрахунки за інтернет-послуги
Коли продаєте товари чи надаєте послуги у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:
- провести розрахункові операції на повну суму покупки чи послуги через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО;
- надати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції1, в т. ч. щодо замовлень, які оплатили через інтернет (ст. 3 Закону про РРО).
1 Отримання чи повернення товару, отримання або відмова від послуги.
Не застосовуйте РРО/ПРРО, коли:
- розраховуєтеся з покупцями/клієнтами за товари/послуги винятково через банківські установи (п. 2 ст. 9 Закону про РРО);
- надаєте інформаційно-консультаційні послуги з використанням комп’ютерних та інших програм за допомогою інтернету, якщо не визначили місце проведення розрахунків, сплачених на підставі рахунку у безготівковій формі.
Доповнимо, що також не потрібно застосовувати РК, РРО/ПРРО, якщо покупці розраховуються за будь-які послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів — Приват24, Ощад24, Монобанк, LiqPay тощо (п. 14 ст. 9 Закону про РРО, лист НБУ від 30.12.2020 № 57-0009/80572).
Чи потрібен РРО, якщо послуги оплатили через Приват24, LiqPay, Монобанк
Маємо зазначити, що для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку, здійснення переказів зі своїх рахунків клієнт банку може використовувати системи дистанційного обслуговування («клієнт — банк», «клієнт — інтернет — банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інші системи) та сервіси банків, що надають можливість ініціювати переказ коштів.
За інформацією банків Приват24, Ощад24/7 — є системами дистанційного обслуговування, а LiqPay, Монобанк — сервісами банків, що надаються клієнтам, зокрема для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та надані послуги. Здійснення розрахунків з оплати товарів або послуг з використанням систем дистанційного обслуговування та сервісів банків за своєю суттю є переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача (суб’єкта господарювання).
З огляду на викладене оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24, Монобанк, LiqPay шляхом переказу коштів з рахунку за розпорядженням клієнта є банківською операцією.
Із листа НБУ від 30.12.2020 № 57-0009/80572
Посилання: https://egolovbuh.mcfr.ua/932034
