Підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди – це визначено абз. 1 п. 288.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розмір орендної плати прописують у договорі, але він має бути в межах, встановлених п. 288.5 ПКУ.
Основні правила:
- річна орендна плата не може бути меншою за земельний податок;
- для земель, нормативну грошову оцінку (далі – НГО) яких проведено – зазвичай не більше 3% від НГО;
- для земель без нормативної оцінки – не більше 5% від НГО одиниці площі ріллі по області;
- загальна максимальна межа – 12% НГО;
- більший розмір може бути, якщо орендар визначений на конкурсі.
Якщо в договорі оренди вказано менший розмір, ніж дозволяє п. 288.5 ПКУ, орендарю варто звернутися до органу влади або місцевого самоврядування, щоб привести договір у відповідність до законодавства.
Водночас є окремі винятки, коли місцева влада може встановити орендну плату меншу за земельний податок:
- для індустріальних парків (пп. 1 п. 284.6 ПКУ);
- для інвестпроєктів із значними інвестиціями – тимчасово до 01.01.2035 р. (п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ).
Якщо інвестор у межах звітного (податкового) періоду досяг загального обсягу державної підтримки інвестпроєкту, він повинен:
- протягом 20 календарних днів з дати внесення цієї інформації до реєстру інвестпроєктів;
- подати уточнюючу податкову декларацію за відповідний період.
У такій декларації потрібно збільшити податкові зобов’язання з плати за землю, починаючи з місяця, коли було досягнуто граничний обсяг державної підтримки.
До моменту внесення змін до договору оренди землі, яка використовується для реалізації інвестпроєкту зі значними інвестиціями, орендну плату для нарахування податкових зобов’язань визначають за загальними правилами, встановленими п. 288.5 ПКУ.
Про це нагадали податківці ДПС у Дніпропетровській області.
Посилання: https://medoc.ua/blog/algoritm-rozrahunku-orendi-zemli-kljuchovi-obmezhennja-ta-pilgi-
