Платники податків ведуть облік доходів, витрат та інших показників для цілей оподаткування на підставі первинних документів, регістрів бухобліку та фінансової звітності. Формування податкової звітності на підставі непідтверджених документами даних заборонено. Це передбачено вимогами п. 44.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, сформовані відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (п. 44.2 ПКУ).
Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Відповідно до п. 46.2 ПКУ фінансова звітність подається разом із декларацією з податку на прибуток і є її невід’ємною частиною.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.
У разі виявлення помилок у фінансовій звітності, що була додатком до декларації, платник подає виправлену звітність разом з уточнюючою декларацією.
Порядок виправлення помилок у фінансовій звітності визначено НП(С)БО 6. Методологію бухобліку регулює Мінфін, тому з питань виправлення помилок попередніх років слід звертатися саме до нього.
Згідно з п. 50.1 ПКУ, якщо платник самостійно виявляє помилки у поданій декларації (у межах строків давності), він зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявлені.
У разі самостійного виявлення заниження податкових зобов’язань застосовується штраф, передбачений п. 50.1 ПКУ, за винятком окремих випадків.
Отже, якщо платник виявив помилки у податковій декларації з податку на прибуток за минулий рік, він має право подати уточнюючу декларацію (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) та відповідно зменшити об’єкт оподаткування.
Таке роз’яснення надано на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 102.20.02.
Нагадаємо, в Medoc користувачам для заповнення та подання завжди доступні актуальні звітні форми, зокрема, декларація з податку на прибуток підприємства з додатками (ідентифікатор форми – J0100129).
Посилання: https://medoc.ua/blog/chi-mozhe-platnik-podatku-podati-utochnjujuchu-deklaraciju-z-podatku-na-pributok-za-minulij-rik-i-zmenshiti-obkt-opodatkuvannja-
