Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів (п. 291.2 ПКУ).
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв (пп. 2 п. 291.4 ПКУ):
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (у 2026 – 7211598 грн).
Дія пп. 2 п. 291.4 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2026 р – 10091049 грн), встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абз. другий пп. 3 п. 291.4 ПКУ).
Разом з цим п. 291.5 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких ФОП не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ).
Нагадаємо, підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (пп. 14.1.145 ПКУ).
До підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ПКУ).
Оскільки автомобілі є підакцизними товарами, то платники єдиного податку (першої – третьої груп) не мають права здійснювати продаж автомобілей та посередницькі послуги з їх продажу.
Таке роз’яснення розміщено на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 107.01.01.
Посилання: https://sota-buh.com.ua/news/fop-na-yep-prodazh-avto-ta-poserednytstvo
