На сьогодні основним законом, який регулює всі відносини у сфері електронних підписів є Закон № 2155 «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 7 листопада 2018 року. Ключі, отримані після цієї дати, відповідають усім вимогам закону і є, власне, КЕП, який може використовуватись для подання звітності, роботи на державних порталах, електронного документообігу тощо.
З прийняттям закону виникло ще одне важливе питання: чи обов’язково використовувати для зберігання КЕП захищений носій (ЗН)? Тим паче, що ДПС регулярно нагадує про необхідність зберігання електронних підписів на ЗН, вказуючи у квитанціях: “Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації”.
Ретельно вивчивши і закон, і постанову КМУ №749 «Про затвердження Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності», можна стверджувати, що з 7 листопада 2020 року зберігати КЕП на захищених носіях (токенах) зобов’язані наступні суб’єкти:
– Представники органів державної влади
– Представники органів місцевого самоврядування
– Працівники державних установ, підприємств, організацій
– Нотаріуси
– Державні реєстратори та суб’єкти, що виконують їхні обов’язки згідно з уповноваженням держави.
А що ж до комерційних організацій? Всі госпрозрахункові підприємства можуть і далі працювати з ключами, які були отримані після 07.11.2018р. не на захищених носіях (токенах). Таке право їм надає постанова КМУ №193 “Про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів”, що діє до 31.12.2021 року. Але по закінченню цього періоду, тобто вже з 01.01.2022 р. приватні суб’єкти господарювання будуть зобов’язані використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.
Close
