Заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких сплив строк позовної давності, визнається безнадійною. Таке визначення закріплено в пп. «а» п.п. 14.1.11 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Механізм застосування спрощеної системи оподаткування, а також вимоги до визначення доходів платників єдиного податку регламентовано розділом XIV ПКУ. Зокрема, порядок формування доходу платників єдиного податку третьої групи визначено ст. 292 ПКУ.
Для юросіб – платників єдиного податку доходом визнається будь-який дохід, отриманий протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у т. ч. через представництва, філії чи інші відокремлені підрозділи (пп. 2 п. 292.1 ПКУ).
Для ФОП доходом є фактично отримані кошти (готівкові та/або безготівкові), а також дохід у матеріальній чи нематеріальній формі. При цьому законодавством прямо визначено перелік надходжень, які не включаються до доходу ФОП – платника єдиного податку, зокрема пасивні доходи, страхові виплати, бюджетні гранти та доходи від відчуження майна, що використовується у господарській діяльності (пп. 1 п. 292.1 ПКУ).
Для платників єдиного податку третьої групи – е-резидентів доходом вважається обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника у банку (пп. 3 п. 292.1 ПКУ).
ПКУ передбачає, що для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, до складу доходу включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.3 ПКУ).
Згідно з п. 292.6 ПКУ, датою отримання доходу для платника єдиного податку є дата фактичного надходження коштів або дата оформлення документів щодо безоплатного отримання товарів, робіт чи послуг. Для платників єдиного податку третьої групи – платників ПДВ, спеціально визначено, що доходом визнається також дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Водночас аналогічних норм щодо включення до доходу дебіторської заборгованості, списаної у зв’язку із закінченням строку позовної давності, ПКУ не містить.
Визначення доходу платника єдиного податку здійснюється на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ПКУ).
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з урахуванням вимог ст. 44 ПКУ (абз. п’ятий п. 296.1 ПКУ).
Підставою для списання дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку є визнання такої заборгованості безнадійною. Достатнім і самостійним критерієм для такого визнання відповідно до пп. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ є сплив строку позовної давності щодо зобов’язання.
Отже, списання дебіторської заборгованості нерезидента у зв’язку із закінченням строку позовної давності здійснюється відповідно до норм НП(С)БО. Така операція не пов’язана з надходженням коштів або іншого майнового еквівалента платнику єдиного податку.
Списання дебіторської заборгованості не формує дохід платника єдиного податку третьої групи для цілей оподаткування єдиним податком та, відповідно, не впливає ані на суму доходу, ані на право перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування.
Про це повідомили податківці ДПС у Івано-Франківській області.
Посилання: https://sota-buh.com.ua/news/spysannia-debitorky-nerezydenta-shcho-z-dokhodom-yedynnyka
