Розглянемо, які є особливості використання звичайних та програмних реєстраторів розрахункових операцій протягом воєнного стану.
Застосування РРО та ПРРО під час воєнного стану
Нагадаємо, що з 01 січня 2022 року ФОП платники єдиного податку 2-4 груп спрощеної системи оподаткування зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій при проведенні таких операцій з видачею фіскального чека. Протягом січня та початку лютого уряд розглядав варіанти щодо тимчасового незастосування штрафів за відсутність РРО та ПРРО, або проведення розрахунків не на повну суму, або невидачу фіскального чека чи інші порушення, передбачені у Законі №265 про РРО. Під час воєнного стану у випадках, передбачених законодавством, необхідно застосувати РРО та ПРРО.
Зверніть увагу, що прийнято новий Закон №2120, який передбачає відновлення проведення усіх перевірок, а також обов’язок надати клієнтам можливість розрахунку платіжною картою.
Застосування штрафів за РРО-порушення протягом воєнного стану
У зв’язку зі збройною агресією рф та воєнним станом тимчасові зміни внесено до багатьох законів, і Закон про РРО не виключення. Розділ ІІ Закону №265 доповнено новим пунктом 12, який передбачає, що тимчасово, протягом тривалості воєнного стану, штрафні санкції за порушення, передбачені Законом про ПРРО, не застосовуються. При цьому варто зважати, що є і виняток – реалізація підакцизних товарів. У випадку, якщо проводиться продаж підакцизних товарів, у разі виявлення передбачених у Законі №265 порушень здійснення розрахункових операцій, штрафні санкції будуть застосовуватися.
Зверніть увагу: таке звільнення від штрафів стосується як юридичних, так і фізичних осіб – підприємців. При цьому немає територіального обмеження, наприклад щодо території, де проходили чи ведуть бойові дії. Також штрафи не накладаються у разі виявлення будь-якого з порушень, наведених у Законі про РРО, тобто:
- відсутність РРО або ПРРО, переведеного у фіскальний режим роботи;
- проведення через РРО або ПРРО не повної суми, на яку здійснювалися розрахункові операції;
- відсутність видачі фіскального чека;
- використання реєстратора, в який внесено функціональні зміни, не передбачені виробником;
- неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО.
Разом з тим, досі можуть застосовуватися штрафи, які стосуються реалізації підакцизних товарів. Наприклад, Закон №265 передбачає накладення штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян при проведенні розрахункових операцій через РРО та ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із вказанням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
У змінах, внесених до Закону на час воєнного стану, не вказано, чи будуть штрафувати після закінчення воєнного стану за порушення, виявленні під час ВС. Офіційних роз’яснень з цього приводу не було. Виходячи з формулювання, ми вважаємо, що за порушення, допущені протягом воєнного стану, після його закінчкення штрафуватися не будуть. Разом з тим, логічно припустити, що якщо органи контролю відновили проведення перевірок під час ВС, то після закінчення воєнного стану будуть проведені повторні перевірки за місцями виявлених порушень.
Одночасно варто зважати на те, що адміністративні штрафи не відмінили, та й можливе застосування штрафів за іншими порушеннями, крім застосування РРО та ПРРО. Таким чином, за можливості, рекомендуємо продовжувати дотримуватися вимог, встановлених законодавством.
Зверніть увагу, що суб’єкти господарювання, які звільнені від необхідності використовувати РРО та ПРРО, у тому числі відповідно до Переліку № 1336, також звільнені від застосування штрафних санкцій під час воєнного стану. Такі суб’єкти господарювання подають звіт за формою ЗВР-1 щомісячно. Проте під час воєнного стану на території України такі суб’єкти господарювання можуть не подавати зазначений звіт на підставі положень закону № 2115 від 03 березня 2022 року. Разом з цим вони зобов’язані подати всю необхідну звітність за час ненадання впродовж 3 місяців після закінчення дії воєнного стану.
При цьому варто пам’ятати, що ФОП, який реалізує підакцизні товари навіть у разі реалізації їх на території села чи селища, все одно повинен застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Особливості застосування ПРРО під час воєнного стану
Законом України № 2120 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” передбачено, що протягом дії воєнного стану або форс-мажорних обставин суб’єкти господарювання можуть застосовувати ПРРО без підключення до інтернету незалежно від наявності перевищення встановленого законодавством терміну роботи офлайн. Тобто протягом воєнного стану з програмним РРО без підключення до мережі інтернет можна працювати довше, ніж 168 годин сумарно на місяць.
Посилання: https://sys2biz.com.ua/news/usi-nyuansy-vykorystannya-rro-prro-pid-chas-vijny/?utm_source=mailerlite&utm_medium=email&utm_campaign=prro&utm_content=ky_vk
