Податкові агенти та платники ЄСВ зобов’язані подавати до податкового органу за основним місцем обліку Податковий розрахунок щодо доходів, нарахованих або виплачених фізичним особам, а також утриманих податків і нарахованого єдиного внеску. При цьому ФОП та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подають такий розрахунок щокварталу (з розбивкою по місяцях), а інші податкові агенти – щомісяця.
Розрахунок подається лише у випадку, якщо протягом звітного періоду фізичним особам фактично нараховувалися або виплачувалися доходи.
Форма цього розрахунку та порядок його заповнення затверджені наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.У додатку 4ДФ до розрахунку відображаються персоніфіковані дані про доходи фізичних осіб і утримані податки. Зокрема, передбачено заповнення графи 8 «Дата звільнення з роботи», де зазначається дата звільнення працівника (день, місяць і рік).
Ця графа заповнюється лише щодо тих працівників, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, де отримували зарплату, або були звільнені раніше, але отримували доходи у звітному періоді. Якщо працівник протягом звітного періоду не змінював місце роботи, графа 8 не заповнюється.
У випадку, коли працівника протягом одного звітного періоду кілька разів приймали на роботу і звільняли, інформація про нього відображається стільки разів, скільки було таких подій.
Якщо у звітному періоді працівника звільнили, але йому не нараховувався і не виплачувався дохід, то інформація про такого працівника у додатку 4ДФ взагалі не зазначається, і відповідно графа 8 «Дата звільнення з роботи» не заповнюється.
Про це повідомили податківці ГУ ДПС у Тернопільській області.
Посилання: https://medoc.ua/blog/zvilnennja-bez-viplat-chi-pokazuvati-pracivnika-v-4df-
