Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (перелік причин наведений у статті).
Крім того, ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що в зв’язку з веденням бойових дій у районах, де розташоване підприємство, та існування загрози для життя й здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою в строк, зазначений у його заяві.
Якщо роботодавець відмовляється прийняти заяву та звільнити працівника, це буде порушенням трудового законодавства, й у такому випадку рекомендується:
- надіслати заяву поштою (рекомендованим листом із описом вкладення);
- надіслати скан-копію електронною поштою або месенджером, якщо це передбачено трудовим договором;
- звернутися до Держпраці.
Роботодавець може відмовити у звільненні в строк, про який просить працівник, тільки у випадках, коли він залучений до виконання суспільно корисних робіт або робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Про це інформують у Південно-Східному міжрегіональному управлінні Держпраці.
Нагадуємо, що у загальному випадку працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.
Посилання: https://medoc.ua/blog/zvilnennja-za-vlasnim-bazhannjam-chi-zobovjazanij-robotodavec-vidpustiti-u-vkazanij-strok-
